Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу Украї­ни та деяких інших законодавчих актів України щодо визначення обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та скасування корупційного механізму кеш-бек»
Date: August 17, 2020 Categories: Нормативно-правова інформація

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, у порядку законодавчої ініціативи, вноситься на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу Украї­ни та деяких інших законодавчих актів України щодо визначення обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та скасування корупційного механізму кеш-бек», що є альтернативним до проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни підходу у визначенні обсягу доходів для застосування спрощеної системи оподаткування» № 3853, що зареєстрований у Верховній Раді України 15 липня 2020 року.

Доповідати законопроєкт на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Тимошенко Ю.В.

Народні депутати України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо визначення обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та скасування корупційного механізму кеш-бек»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Змінами до Податкового кодексу України у 2015 році встановлені нові граничні обсяги доходів, в межах яких суб’єкти господарювання мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, на рівні не вище 300 тис. грн для першої групи платників єдиного податку, 1,5 млн грн для другої групи платників єдиного податку та 5 млн грн для третьої групи платників єдиного податку.

Одночасно у Податковому кодексі України було встановлено, що платники першої групи єдиного податку, а також платники другої–четвертої груп (фізичні особи) єдиного податку незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Встановлення таких порогових значень здійснювалося з прив’язкою до рівня мінімальної заробітної плати, розмір якої у 2014–2015 роках складав 1218 гривень.

У період 2015–2020 років розмір мінімальної заробітної плати збільшився до 4 723 гривень (або у 3,88 рази), до розміру якої прив’язана також і ставка для другої групи єдиного податку, що відповідно збільшує витрати суб’єктів господарювання. Навіть збільшені у 2020 році граничні обсяги доходів для всіх груп платників єдиного податку не в повному обсязі враховують збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, діюча система встановлення граничних обсягів доходів, в межах яких суб’єкти господарювання мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у фіксованому абсолютному значенні не відображає реальних змін в економіці та потребує їх прив’язки до розміру мінімальної заробітної плати, що встановлюється законом на 1 січня відповідного року.

Крім цього, керуючись необхідністю детінізації окремих сфер економіки до Податкового кодексу України були внесені ряд змін, які передбачають обов’язок застосування фізичними особами — підприємцями реєстраторів розрахункових операцій.

Так, з 2017 року реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягів доходу повинні застосовувати підприємці, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а з 2019 року — продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Проте, очікуваних результатів з детінізації цих сфер економічної діяльності, легалізації такої діяльності, збільшення зайнятості та доходів бюджету не відбулося. Навпаки, зросла кількість перевірок податкових органів, збільшилися витрати на обслуговування касових апаратів у легального бізнесу, скоротилася кількість платників єдиного податку, а тіньова частина бізнесу не легалізувалася через збільшення адміністративного тиску та непоґрунтовані штрафи.

Тому, розширення сфер економічної діяльності з обов’язковим використанням реєстраторів розрахункових операцій без кардинальних ліберальних змін системи їх застосування є неефективним.

Незважаючи на це, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20 вересня 2019 року №129-IX з 2021 року запроваджується тотальне обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій для всіх видів економічної діяльності, скасовується граничний розмір доходу, до досягнення якого фізична особа — підприємець має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Наслідком тотальної фіскалізації без зміни системи адміністрування буде збільшення тінізації економіки, скорочення офіційної зайнятості населення та скорочення доходів бюджетів всіх рівнів та Пенсійного фонду України.

Одночасно, цим Законом запроваджено механізм компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар, якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, який не зареєстрований в ДПС, за рахунок збільшення до 200% проведеної операції розміру штрафу (механізм «кеш-бек»).

У сучасних умовах можливості підробки фіскальних чеків за допомогою технічних засобів, інформація в яких буде відрізнитися від зареєстрованих в ДПС, з одночасним застосуванням шахрайських схем недобросовісними покупцями, запропонована система адміністрування перевірки справжності розрахункових документів може стати антиконкурентним інструментом, носить величезні корупційні ризики та потребує скасування.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Метою законопроєкту є запровадження нових та прозорих правил для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, що дасть змогу спростити ведення бізнесу, скоротити витрати платників податків на виконання податкового обов’язку.

Законопроєктом передбачається запровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування у прив’язці до розміру мінімальної заробітної плати, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, а також скасування корупційного механізму кеш-бек.

3. Загальна характеристика і основні положення проєкту акта

Законопроєкт передбачає встановити граничні обсяги доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для першої–третьої груп платників єдиного податку у розмірах мінімальної заробітної плати:

для першої групи — 245 розмірів МЗП;

для другої групи — 1230 розмірів МЗП;

для третьої групи — 4025 розмірів МЗП.

Розмір граничного обсягу доходу для застосування спрощеної системи оподаткування для першої та другої груп платників єдиного податку встановлено з урахуванням збільшення розміру мінімальної заробітної плати у 2015–2020 роках, а для платників третьої групи єдиного податку — з урахуванням пропорційного підвищення граничного обсягу для першої та третьої груп при переході до прив’язки обсягу доходу до мінімальної заробітної плати.

Одночасно проєктом відновлюється право платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій із встановленням порогового значення обсягу доходу в 820 розмірів МЗП, що відповідає збільшенню розміру мінімальної заробітної плати у 2015–2020 роках.

При цьому, проєктом вносяться зміни до Закону №129 щодо виключення всіх положень, пов’язаних із тотальною фіскалізацією, а також до інших законодавчих актів України щодо скасування застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та лікарських засобів та виробів медичного призначення, як неефективних заходів детінізації економіки.

Разом з цим, проєктом виключаються всі норми Закону щодо антиконкурентного та корупційного механізму кеш-бек.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

Нормативно-правовими актами, що регулюють порушені у проєкті питання, є Податковий кодекс України, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закон України «Про захист прав споживачів».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація норм законопроєкту не потребує збільшення видатків з Державного бюджету та не впливатиме на бюджетні показники поточного року.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття законопроєкту сприятиме спрощенню ведення малого бізнесу та податкового адміністрування, зменшенню податкового тиску на суб’єктів господарювання з боку контролюючих органів, створенню умов для детінізації малого бізнесу в Україні та стимулів до нарощування підприємницької активності, бізнес-ініціатив та свобод підприємницької діяльності незалежно від політичної та економічної ситуації, що в цілому забезпечить оздоровлення та посилення конкурентоспроможності економіки України.

Народні депутати України

Проєкт

зареєстрований в Парламенті

28.07.2020 р. за № 3853-2

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо визначення обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та скасування корупційного механізму кеш-бек»

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №13–17, ст. 112) такі зміни:

1. У пункті 291.4 статті 291:

1) у підпункті 1 цифри та слово «1000000 гривень» замінити цифрами та словами «245 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року»;

2) в абзаці третьому підпункту 2 цифри та слово «5000000 гривень» замінити цифрами та словами «1230 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року»;

3) у підпункті 3 цифри та слово «7000000 гривень» замінити цифрами та словами «4025 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року».

2. У пункті 296.10 статті 296:

1) у першому та другому реченні абзацу третього цифри та слово «1000000 гривень» замінити цифрами та словами «820 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року»;

2) абзац четвертий виключити.

ІІ. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами):

абзаци тридцятий та тридцять другий статті 2 виключити;

у статті 9:

у пунктах 1, 6 та 9 слова «(крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення)» виключити;

у пункті 8 слова «та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення» виключити;

у пункті 10 слова «та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення» виключити;

2) у Законі України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №7, ст. 84 із наступними змінами):

у статті 1:

пункт 251 частини першої виключити;

частини третю та четверту виключити;

друге речення абзацу першого частини одинадцятої статті 8 виключити;

3) у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 46, ст.297):

у розділі І:

у пункті 1:

в абзаці першому слова та цифри «підпунктами 14.1.278 і 14.1.279» замінити словом та цифрами «підпунктом 14.1.278»;

абзаци п’ятий, шостий та восьмий виключити;

пункт 4 виключити;

підпункт 2 пункту 5 виключити;

пункти 6, 10, 11 та 17 виключити;

абзаци чотирнадцятий — двадцять восьмий пункту 18 виключити;

абзац другий пункту 1 розділу ІІ викласти в такій редакції:

«пункту 7 (щодо змін до статті 75) розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2021 року».

3. Кабінету Міністрів України протягом 45 днів з дня опублікування цього Закону:

1) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради УкраїниД. Разумков

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо визначення обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та скасування корупційного механізму кеш-бек»

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми) проєкту акта
Податковий кодекс України
РОЗДІЛ XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ
ГЛАВА 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ
Стаття 291. Загальні положення Стаття 291. Загальні положення
291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень; 1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 245 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;обсяг доходу не перевищує 1230 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група — фізичні особи — підприємці які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень;

3) третя група — фізичні особи — підприємці які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 4025 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

Стаття 296. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку Стаття 296. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку
296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої–четвертої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої–четвертої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 820 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 820 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

виключено

Прикінцеві положення
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами)
Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
(абзац тридцятий)

вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

виключено
(абзац тридцять другий)

Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

виключено
Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання; 1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;
6) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій; 6) при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій;
8) при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України; 8) при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України;
9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках; 9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;
10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену; 10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
Закон України «Про захист прав споживачів»(Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №7, ст. 84 із наступними змінами)
Стаття 1. Визначення термінів Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
251) технічно складні побутові товари — непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк; 251) виключено;
Термін «лікарські засоби» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про лікарські засоби». виключено
Термін «вироби медичного призначення» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». виключено
Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
11. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів — після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. 11. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 46, ст.297)
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13–17, ст. 112) такі зміни: I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13–17, ст. 112) такі зміни:
1. Пункт 14.1 статті 14 доповнити підпунктами 14.1.278 і 14.1.279 такого змісту: 1. Пункт 14.1 статті 14 доповнити підпунктом 14.1.278 такого змісту:
«14.1.278. система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі — СОД РРО) — інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 421 цього Кодексу, забезпечується можливість:

контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО;

заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;

отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.

Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

«14.1.278. система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі — СОД РРО) — інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 421 цього Кодексу, забезпечується можливість контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.

виключено;

виключено;

Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

14.1.279. компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, — це грошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами, за результатами проведеної перевірки за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій». 14.1.279. виключено.
4. У статті 43:

1) у назві слова «грошових зобов’язань та пені» замінити словами «грошових зобов’язань і пені та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, на користь покупців (споживачів)»;

2) пункт 43.5 викласти в такій редакції:

«43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі повернення сум податку на доходи фізичних осіб, що повертаються податковим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається податковим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

Для здійснення компенсації частини штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, на користь покупця (споживача) відповідний контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня зарахування до бюджету штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до платника податків за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, готує висновок та подає його для виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків, а також перераховує на користь відповідного покупця (споживача) компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів та про перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, покупцям (споживачам) з відповідного бюджету»;

3) пункт 43.6 після слів «платникам податків» доповнити словами «та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, покупцям (споживачам)».

4. виключено.
5. У пункті 72.1 статті 72:

1) підпункт 72.1.1.4 підпункту 72.1.1 викласти в такій редакції:

«72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

2) підпункт 72.1.6 викласти в такій редакції:

«72.1.6. для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій».

5. У пункті 72.1 статті 72:

1) підпункт 72.1.1.4 підпункту 72.1.1 викласти в такій редакції:

«72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

2) виключено.

6. Пункт 73.3 статті 73 після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

«11) отримання скарги покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій. Письмовий запит до платника податків, направлений у зв’язку з отриманням скарги покупця (споживача), повинен стосуватися виключно предмета такої скарги».

У зв’язку з цим абзаци восьмий–двадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим–двадцять першим.

6. виключено.
10. Статтю 113 доповнити пунктом 113.4 такого змісту:

«113.4. Частина суми штрафних (фінансових) санкцій, сплачених за результатами перевірки, проведеної за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, підлягає перерахуванню покупцю (споживачу), який подав таку скаргу».

10. виключено.
11. Пункт 165.1 статті 165 доповнити підпунктом 165.1.60 такого змісту:

«165.1.60. компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, отримана покупцем (споживачем) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами за результатами проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій».

11. виключено.
17. Пункт 296.10 статті 296 викласти в такій редакції:

«296.10. Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи».

17. виключено.
18. У розділі XX «Перехідні положення»: 18. У розділі XX «Перехідні положення»:
абзаци чотирнадцятий–двадцять восьмий:

доповнити пунктом 61 такого змісту:

«61. До 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої–четвертої груп (фізичними особами — підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої–четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої–четвертої груп (фізичною особою — підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку».

абзаци чотирнадцятий–двадцять восьмий виключено.
II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 серпня 2020 року, крім:

пункту 1 (щодо змін до статті 14), пункту 4 (щодо змін до статті 43), підпункту 2 пункту 5 (щодо змін до підпункту 72.1.6 пункту 72.1 статті 72), пункту 6 (щодо змін до статті 73), пункту 7 (щодо змін до статті 75), пункту 10 (щодо змін до статті 113), пункту 11 (щодо змін до статті 165) розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2021 року;

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 серпня 2020 року, крім:

пункту 7 (щодо змін до статті 75) розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2021 року;

Народні депутати України:

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *